Відомо, що у світі існує безліч народів і у кожного своя кухня та свої рецепти для приготування страв. Національна кухня кожного окремого народу світу – це окремі кулінарні королівства, які цікаво досліджувати. Кожен народ має власні традиції, власну історію і, звичайно ж, свої особливості національної кулінарії.

Традиційне харчування українців, як і інших народів, пройшло тривалий шлях становлення і розвитку. У свою чергу система харчування завжди поділялася за географічними умовами. Тому розташування Полісся обумовило певні особливості у їжі.

Поки ми зараз переживаємо надзвичайні умови блокування в глобальному масштабі через пандемію коронавірусу (COVID-19), ми також бачимо шляхи, якими вплив цієї кризи виходить за рамки нашого фізичного здоров’я. Фестивалі та культурні заходи скасовуються або відкладаються, а культурні практики та ритуали обмежуються, що спричиняє зміни в житті багатьох людей.

Споконвіку шанують в Україні квіти. Предки українців обожнювали квіти, вважаючи, що цей витвір природи даровано людям від Бога. Квіти постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, у кімнаті, на газонах. Вони на вишиваних рушниках, скатерках. Ними розмальовують печі, стіни осель.

У 2019 році в Україні День батька запровадити державним святом. День батька традиційно святкують у третю неділю червня, як у більшості країн світу. У 2020 році цей день випадає на 21 червня.

Після Великодня настає найулюбленіший день всієї української молоді – Поливаний понеділок. Вулицями бігають хлопці з пляшками, відрами та іншими підручними засобами, наповненими водою, і шукають "жертву". Біля місцин з фонтанами, озерами, річками та іншими водоймами розгораються справжні баталії, незважаючи на те, що в ці дні частенько буває досить холодно. Але більшість учасників цих "бойових дій" та простих перехожих, які випадково потрапляють під "вогонь", навіть не здогадуються про походження цієї традиції.

День одруження називають зеленим весіллям. Його символ – листя мирту у вінку нареченої. Прийнято широко відзначати срібне та золоте весілля як дві знаменні віхи сімейного життя. Але їх набагато більше. Сайт "То є Львів" гарно узагальнив таку інформацію, тому читаємо і не забуваємо вітати й дарувати подарунки 🙂

На уроках літератури нам завжди розповідали, якими цнотливими були українці в давнину – не те, що зараз. Втім, інтимна культура в житті наших предків була дуже розвинена та різноманітна: досить поглянути лише на велику кількість сороміцьких пісень у нашому фольклорі. І хоча цнотливість, особливо дівоча, цінувалась і оберігалась, поряд із тим існувала велика кількість традицій, пов’язаних із петтингом та сексуальним життям подружжя.

Справжні козаки шанували жінок, а українки відповідали їм коханням та вірністю. Стосунки між чоловіком та жінкою в Україні завжди були побудовані на глибокій шані та взаємній повазі.

Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.