Важливим етапом, який передує святу Різдва, є багатижневий різдвяний піст. Віряни у цей час присвячують себе духовному і тілесному очищенню та приготуванням до свята.

День святого Михайла, або Собор святого архистратига Михаїла, відзначають 21 листопада. Починаючи від Мономаховичів (1125 р.), київські князі вважали Михаїла своїм патроном, зображали його на стародавніх гербах Києва. Символ Михаїла присутній і на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на численних козацьких прапорах.

Сьогодні мало хто вже знає про цей дивовижний звичай, якого з давніх-давен дотримувалися парубки та дівчата поліського села Нуйно, що на Камінь-Каширщині. А звичай більш ніж дивний: тамтешня молодь ходила на вечорниці, щоб потім разом… лягати спати. І називалося це «гіркою».

14 лютого багато молодих (і не дуже) людей в Україні святкують День закоханих або День святого Валентина. Це свято з'явилося у нас в країні не так давно, на початку 90-х років минулого століття. Воно швидко завоювало популярність серед молоді, як і багато новинок, які прийшли з заходу. Але, як повідомляє сайт "Багнет", не всі українці прихильні до цього свята. Є й противники Дня закоханих, які принципово відмовляються його відзначати, вважаючи, що це "дурненька вигадка".

Про те, чому бойків називають бойками, сперечаються вже понад 100 років. Назву бойків виводили від кельтського племені бойїв, від форми звертання до Бога «богойку», від вживаної в окремих селах частки «бойє», що означала ствердження, згоду.

Вибір шлюбного партнера здавна вважався важливим етапом не лише для молодої людини, а й для усієї сільської громади, оскільки вважалося, що прийняття правильного рішення визначало подальше майбутнє як новоствореного подружжя, так і родини, членом якої ставали зять або невістка. З огляду на ці фактори наприкінці ХІХ ст. доля закоханих досить часто залежала від рішення батьків.

Підготовку до Великодня – одного із найбільших у році свят – українці розпочинали завчасно. Найбільше приготувань стосувалися святкового столу, зокрема, виготовлення ритуальних страв. Випікання паски припадало звичайно на п’ятницю або суботу. Паску саджали в піч з молитвою, що завершувалася словами «Христос воскрес!». Намагалися робити це наодинці, щоб ніхто не «зурочив» обрядовий хліб. На основі того, як випікалася паска, ворожили про добробут сім’ї в майбутньому (якщо вона западала у формі, чекали недобрих новин). Цього дня намагались нікому не давати в борг, суворо дотримувалися заборони вилазити на піч.

Великий піст – це один із чотирьох календарних постів, який розпочинається відразу після Масниці (Масляної) і триває сім тижнів до свята Великодня.

У такий урочистий одяг у ХІХ столітті вбиралися на великі свята на Покутті, а саме в Городенківському районі Івано-Франківської області. Для цього регіону характерні вишиванки, зшиті з’єднувальним швом (два шматки тканини поєднувалися один з одним у стик), а також дві крайки, широка і вужча, які пов’язувалися одна поверх іншої.

Якщо на Водохреща дерева вкриваються інеєм - весною того самого дня тижня треба сіяти озиму пшеницю, врожай буде багатим.