Болгарія - дивовижна країна. В її культурі химерно і гармонійно переплелися стародавні звичаї слов'ян, фракійців і протоболгар - предків сучасних болгар. Ці традиції досі простежуються в різних сферах побуту болгарського народу. Весільні звичаї та обряди Болгарії сягають корінням у сиву давнину та налічують по часу давності не одне сторіччя.

Останні роки українського культурного процесу показують активізацію фестивального процесу. Більшість мистецьких подій в Україні відбувається саме в межах численних фестивалів, які проводяться протягом усього календарного року. Фестивалі сформували новий регламент культурного життя, нову модель споживання мистецтва: якщо раніше публіка існувала в режимі концертного сезону, насиченого гастрольними подіями, то тепер – від фестивалю до фестивалю. В умовах зниження гастрольної активності (особливо відчутної на периферії) фестивалі стають своєрідним ексцесом культурного життя, екстраординарним заходом.

Балі - найпопулярніший і, відповідно, найрозвиненіший в туристичному плані курорт Індонезії. Він приваблює туристів своїми фантастичними ландшафтами, тропічними лісами, стародавніми храмами і безкрайніми пляжами. Порівняно недавно відпочинок на Балі набув популярності і серед українських туристів. Сьогодні ми поговоримо про новорічні традиції балійців, які відзначають не лише європейський Новий рік, але й індо-балійский, китайський, мусульманський, і всі ці свята вважаються державними!

Тверезе весілля в українській обрядовості не є чимось новим. Не є новим, а просто забуте, адже впродовж більше 400 років український народ є об’єктом цілеспрямованої алкоголізації. Тому з часом тверезі цінності були замінені п’яними.

З дослідів над минулим і сучасним українського народу найкраще досліджена етнографічна ділянка. Вже від зарання нашої історії, свої й чужі дослідники записували наші звичаї та обичаї. Особливо багате в етнографічні досліди XIX і XX ст.

Сучасні традиції Аргентини - це своєрідне поєднання культур, звичаїв і обрядів різних країн. Велике вплив на формування культурного життя цієї країни здійснили корінні жителі - індіанці. Особливо в сільській місцевості дуже помітні різкі контрасти між європейським способом життя та особливими "аборигенськими" звичаями й обрядами.

Весільні традиції різних народів нашого світу настільки різноманітні й дивовижні, що іноді в них важко повірити. Тим не менш, вони існують і є невід'ємною частиною життя людей в різних куточках планети.

Як відомо, невід'ємною частиною традиційної культури будь-якого етносу є обряди родинного циклу, серед яких особливе місце належить весільній обрядовості - поліелементній системі, якій притаманні рудименти архаїчних уявлень і соціальних відносин. Хоча традиційне весілля належить до широко досліджених сфер народної культури, проте на історико-етнографічній мапі України ще залишаються терени, весільний обряд яких поки не знайшов належного висвітлення в науковій літературі.

З давніх-давен кожний народ має свої звичаї і обряди, що вирізняє їх з-поміж інших. Одні держави утворювалися, інші зникали з історичної арени, минало століття за століттям, а основи обрядів залишаються і до сьогодні. Обряди у давні часи відігравали велику роль, вони визначали свідомість населення. Всі країни, які захоплювали нові землі, завжди старалися нав’язати там свої звичаї, щоб остаточно підкорити захоплені народи.

Для традиційного українського весілля було потрібно близько 4-х десятків спеціальних рушників. Один використовувався для батьківського благословення на ікону; на інший клали весільний коровай; третім зв'язували руки молодих; четвертий наречена повинна була принести в будинок нареченого; п'ятим прикрашали «весільний кортеж»; шостий пов'язували навхрест на грудях дружки (свідка) - зараз його замінили стрічки; великі, прикрашені весільними символами, рушники використовувалися для столів і т.д.