Весільний рушник: традиції, значення, повір’я

Для традиційного українського весілля було потрібно близько 4-х десятків спеціальних рушників. Один використовувався для батьківського благословення на ікону; на інший клали весільний коровай; третім зв'язували руки молодих; четвертий наречена повинна була принести в будинок нареченого; п'ятим прикрашали «весільний кортеж»; шостий пов'язували навхрест на грудях дружки (свідка) - зараз його замінили стрічки; великі, прикрашені весільними символами, рушники використовувалися для столів і т.д.

У сучасному весільному обряді число рушників помітно скоротилося. Їх залишилося всього п'ять: вінчальний рушник, рушники для ікон (божники), руки молодих перев'язуються союзним рушником і під коровай йде хлібосольний рушник.

Вінчальний рушник. На вінчальному рушнику молоді стоять під час обряду вінчання. Сучасний обряд менш суворий, ніж раніше, молоді стають на рушник ногами, а в минулому ставали виключно на коліна. Через таке спрощення сформувалося повір'я про те, що не слід використовувати в якості вінчального рушника той, на якому зображені кільця або пара птахів. Наступаючи на такий рушник ногами, як би відбувається розривання шлюбу. Найбільш придатними для вінчального рушника вважаються рослинні орнаменти, геометричні візерунки. У його центрі не повинно бути вишивки. Це символічне Боже місце.

Вінчальний рушник виступає символом білої хмари, що піднімає молодих до небес, до Божого благословення. Цей рушник вважається головним, саме він визначає подальшу долю майбутньої сім'ї.

Не рекомендується використовувати для вінчального рушника та вироби з мережкою. Вона символізує сімейне життя, позбавлене цілісності. Також не слід вставляти в рушник мережива, його полотно не повинно перериватися, символізуючи безперервне спільне життя подружньої пари.

Союзний рушник. У вінчальному обряді цей рушник є символом єднання молодих. Для такого рушника найбільш підходить рослинний орнамент, можуть бути вишиті імена молодих або побажання «Щастя та кохання». Союзний рушник символізує духовні узи подружжя, союз їх любові та взаємної прихильності.

Рушник на сіль, на хліб. Наступний етап весільного обряду - після вінчання або одруження - зустріч молодих батьками. Обов'язковий атрибут - коровай, що лежить на рушнику. По відношенню до цього рушника не потрібно дотримуватися ніяких обмежень. Він яскравий, його прикрашають орнаменти з квітів, пташині пари (голуби або лебеді), що символізують молодих. Вишиті птахи виступають символом щасливого шлюбу, вірності в любові. На союзному рушнику можна вишивати побажання молодим («Любові та злагоди», «На щастя, на долю» та інші).

Божник. Ікони молодих прикрашають невеликими благословенними або батьківськими рушниками. Божники мають найбільш багату вишивку, в якій переважає яскрава червона нитка. Ці рушники наповнені радістю, яка супроводжуватиме подружжя все життя. Окрасою божників служать багаті орнаментальні рослинні візерунки або візерунки з геометричних фігур.

Весільні орнаменти для рушників. Найчастіше на весільних рушниках використовують зображення дерева життя як символічну нескінченність роду, символ міцної сім'ї та побажання щасливого сімейного життя. Популярна і пара вишитих голубів, що символізує міцну любов. В основі орнаментів лежить хрест, який виступає символічним відображенням сонця, добра, щастя і світла.

На весільних рушниках часто вишивають рослини:

- виноград - символізує багате життя і плодючість;
калина - символ жіночого здоров'я і краси, подружньої вірності і довголіття;
- дуб - виступає уособленням чоловічої енергії і сили багатство і плодючість;
- мак - символ благополуччя і продовження роду.

Символом жіночої краси, чистоти і невинності виступає зображення лілії, а її бутон з листям символізує появу нового подружньої пари. Справжню, щиру любов висловлює зображення троянди. Вінки з квітів символізують життєвий шлях.

Крім голубів на весільних рушниках може зображатися ластівка (міцне сімейне господарство), жар-птиця або павич (сімейне щастя). Вишита на рушнику корона виступає символом благословіння Бога.

Весільні повір'я. З весільним рушником пов'язана велика кількість повір'їв. По тому, хто першим з молодої пари стане на вінчальний рушник, визначають майбутнього главу сім'ї. Поганою прикметою вважається, якщо хтось випадково встане на нього під час розпису або обряду вінчання - за повір'ям він забирає частинку щастя у молодої сім'ї.

Відповідно до одного з повір'їв, слід розстелити рушник на траві в зоряну ніч на повний місяць. Тоді життя сімейної пари буде таким ж чистим і ясним, як зірки на небі. В українських повір'ях місяць символізував плодючість жінки. Висушений на сонечку рушник гарантував багате та світле життя.

Приступати до вишивання весільного рушника слід було з вимитими попередньо руками. Цей ритуал звільняв від нехороших думок.

Особливою сакральної силою володіють вишивальні нитки з шовку або шерсті, трохи менше бавовняні.
Братися за вишивання рушника слід вранці в четвер, при цьому думки вишивальниці повинні бути чистими і, тим більше, вона не повинна лаятися.

Якщо під час вишивання допущені незначні огріхи або робота виконана трохи неакуратно, не слід їх виправляти чи випарювати. Це може внести в життя майбутньої сім'ї хаос. Слід сприймати життя таким, яке воно є.

Для оформлення обох країв рушника підбирається однаковий малюнок, тому що вони символізують 2 світу - духовний і матеріальний, а між ними повинна бути гармонія.

Згідно з повір'ям середня частина рушника виступає провідником Божественного світла і сили. Тому її не заповнюють малюнком.

Зі зворотнього боку рушника не слід допускати перехрещення ниток. І взагалі ця сторона має бути акуратною. Вона захищає сім'ю від людської поголоски і не допускає втручання у справи сім'ї сторонніх осіб.

Під час вставання на рушник наречена повинна знаходиться зліва (цей край слід вишивати другим). Наречений стає праворуч. Між молодими пролягає чистий життєвий шлях. Щоб не переплутати краю рушників під час вінчального обряду або розпису, краще зробити невелику позначку ліворуч.

Весільні рушники не скручують трубочкою, щоб запобігти ходіння по життєвому шляху молодих нечисті.

Не слід віддавати з дому весільні рушники. Вони здавна вважаються оберегами сімейного вогнища, символізують щасливе сімейне життя. Їх найчастіше використовують для прикраси ікон. До того ж вони будуть нагадувати про незабутню подію в житті кожної родини - День весілля.

Джерело: etnodim.com.ua