У дохристиянській Русі люди дотримувалися своїх багатовікових традицій у всіх сферах життя. Однією з головних була традиція пошуку своєї судженої або судженого та вінчання. Як же проходила підготовка до весілля та обряд вінчання в давнину на Русі?

У це важко повірити сучасній людині, але впродовж багатьох століть у різних народів світу виховання підростаючого покоління відбувалося за настановами біблійного царя Соломона: «Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання».

Іде святий Миколай полями, лугами, а за ним поспішають янголи, які несуть дарунки для добрих, чемних дітей. Ходить святий Миколай по усіх-усюдах, минає хати, палаци, села, міста, роздає дарунки, благословляє і втішає бідних та нужденних.

Якщо дівчина молода, то головною причиною бажання вийти заміж найчастіше є незалежність від батьків. Дівчині вже 20 років, а її батьки все ще вирішують за неї навіть такі дрібні питання, як чим пообідати і що одягнути в холодну погоду, а жити зі своєю коханою людиною можна тільки після весілля. Ось звідки таке різке бажання вибратися на свободу. Причому звільняючись від однієї залежності, дівчина змінює її на іншу.

У нашому понятті підготовка нареченої до шлюбу полягає в тому, щоб вона була доброю господинею, доброю та лагідною до чоловіка, турботливою матір'ю. Матері дівчат повчають їх, дають поради і наставляють на шлях істинний. Однак в Африці, дещо інші звичаї підготовки нареченої до заміжжя. Для нас вони можуть здатися зовсім дикими!

Існує стара приказка, яка говорить про те, що "весілля без бійки - не весілля!" Деякі гості вважають цю приказку обов'язковим правилом та стандартом поведінки, а ще підживлені великою кількістю випитого спиртного затівають та втручаються у бійки.

У наш час стало модним, особливо у міських молодят, проводити медовий місяць. Заможніші, а особливо за кордоном, їдуть відпочивати у шлюбну подорож. Цікаво, чому ж перший місяць подружнього життя називається саме «медовий місяць»? Існують різні версії походження вислову «медовий місяць».

Чехія — країна загадкових замків і казок. Знайома з дитинства хвилююча історія про прекрасну Попелюшку, знята колись у далекій Чехословаччині, може знайти друге дихання. Можна так само промчати на білих конях по дивному засніженому полю назустріч щастю. А можна зняти свою казку, в якій пара рисаків, запряжених у карету, граціозно цокаючи копитами по бруківці старого міста, довезе закоханих до середньовічного замку, де назавжди з’єднає їх урочиста клятва бути разом у горі та радості. Який би сценарій ви не вибрали, весілля, проведене в Чехії, неодмінно залишиться у сімейній історії найромантичнішою подією.

До неоціненних скарбів фольклору будь-якого народу належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

Пропонуємо Вашій увазі підбірку найцікавіших українських приказок та прислів'їв про весілля і шлюб.

Ми не раз слухали й продовжуємо слухати цю дивовижну за мелодійністю, побудовою, за вишуканою «шляхетністю» пісню. Щоправда, не завжди було відоме авторство «Гуцулки Ксені».