Куди податися не пов'язаному зобов'язаннями чоловікові в пошуках красивих, вільних та налаштованих на відносини жінок? В Бразилію, в місто Ноіва ду Кордейру, де живуть виключно представниці прекрасної статі.

Обручки є в наш час найпопулярнішим та найвідомішим символом кохання. Цей зовнішній знак символізує об'єднання чоловіка та жінки у шлюбі. Весільні обручки настільки міцно увійшли в наше життя, що ми навіть не замислюємося над тим, звідки у нас взялася традиція їх носити.

Прослуховування раніше незнайомої музики стимулює мозок, викликаючи в ньому приємне збудження, вважають канадські вчені. Дослідження, проведене методом магнітно-резонансної томографії, показало, що ділянки головного мозку, що відповідають за відчуття задоволення, активізувалися, коли люди чують якусь пісню вперше.

Тверезе весілля в українській обрядовості не є чимось новим. Не є новим, а просто забуте, адже впродовж більше 400 років український народ є об’єктом цілеспрямованої алкоголізації. Тому з часом тверезі цінності були замінені п’яними.

Весільні традиції різних народів нашого світу настільки різноманітні й дивовижні, що іноді в них важко повірити. Тим не менш, вони існують і є невід'ємною частиною життя людей в різних куточках планети.

У небі, в райському саду був великий рух. Одні янголики сиділи на деревах, зривали яблука й кидали їх на долину, де стояли другі, що ловили їх у фартушки. Хтось трусив горіхові дерева, й горіхи, мов град, лопотіли в траву, хтось носив коші, повні солодких пахучих медяників і тістечок. А старші янголики з поважними личками стинали з кущиків сухі галузки й зв'язували їх золотими стяжечками в різки.

Орнаментальні мотиви українських вишивок сягають своїм корінням у місцеву флору та фауну, в історичну традицію. У давнину основні орнаментальні мотиви відображали елементи символіки різних стародавніх культів. Протягом багатовікової історії мистецтва вишивання прямий, безпосередній зміст символічних зображень поступово стирався. Однак, хоча орнаментальні форми дійшли до нас дещо трансформованими, можливо, більш абстрактними, символіка їх в основному збереглася завдяки традиції.

У дохристиянській Русі люди дотримувалися своїх багатовікових традицій у всіх сферах життя. Однією з головних була традиція пошуку своєї судженої або судженого та вінчання. Як же проходила підготовка до весілля та обряд вінчання в давнину на Русі?

У це важко повірити сучасній людині, але впродовж багатьох століть у різних народів світу виховання підростаючого покоління відбувалося за настановами біблійного царя Соломона: «Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання».