Після Великодньої неділі неминуче надходить Обливаний понеділок. Є така традиція в нашого народу. В давні часи вона символізувала доволі відвертий спосіб залицяння. Як відомо, життя передається через рідину. От і хлопці, які симпатизували цілком конкретним дівчатам, у такий символічно-еротичний спосіб демонстрували пасіям власні почуття. Упродовж століть цей звичай трансформувався в доволі вишуканий спосіб - дійшло до обприскування гарненьких обраниць парфумами.

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "квітною", а тиждень перед цією неділею - "вербним". У Вербний тиждень, за народним віруванням, не можна сіяти конопель і городини, бо "буде ликовате, як верба". Не сіяли колись і буряків, бо "будуть гіркі".

1 квітня - цей день не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається в Україні, Росії, Німеччині, Англії, Франції, в Скандинавії, і навіть на Сході. В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших - Днем дурня. У цей день кожний готовий пожартувати над іншими, ніхто не застрахований від розиграшів і навіть самі серйозні та похмурі люди мимоволі посміхаються.

Міжнародний жіночий день має давні традиції. Виявляється, його відзначали ще в Стародавньому Римі як матрони, так і їхні рабині. Перші отримували подарунки від чоловіків, другі - вихідний. І ті, й інші вирушали до храму Вести - хранительки домашнього вогнища. Дійство мало величезне значення, оскільки жіноцтво утверджувало свої принципи.

Як стверджують комуністи, 23 лютого 1918 року загони Красной армії отримали свої перші перемоги під Псковом і Нарвою над регулярними військами кайзерівської Німеччини. Подробиці перемог ніколи не наводилися. Під Нарву і Псков Леніним були послані балтійські матроси під командуванням П.Дибенка (українця-перевертня). Інших сил тоді не було. Все, що відбулося 23 лютого 1918 року під Нарвою і Псковом і було оголошено всенародним святом «Дєнь Красной арміі». Що ж там сталося?..

День Святого Валентина має багато різних обрядів та традицій. І в кожній країні вони різні. Але в усіх країнах світу в цей день дуже популярно брати шлюб і влаштовувати весілля.

Дехто навіть стверджуює, що цього дня жінка може підійти до чоловіка, що їй подобається, і ввічливо попросити його одружитися з нею. Якщо він не готовий до такого рішучого кроку, то повинен подякувати за надану честь і подарувати жінці шовкове плаття, а собі шовковий шнурок з нанизаним на нього серцем. У деяких країнах незамужнім жінкам кохані дарували одяг. Якщо дівчина прийняла подарунок, значить, вона згідна вийти заміж за цю людину.

Існує багато легенд, пов'язаних з ім'ям Святого Валентина, - "винуватця" свята всіх закоханих, що наближається.

Одна з них свідчить: християнський священик Валентин жив в III столітті і прославився тим, що таємно поєднував шлюбом усіх закоханих, не дивлячись на заборону римського імператора Юлія Клавдія II. Коли таємниця розкрилася, він представ перед префектом Риму і був засуджений до мученицької смерті, що і відбулося 14 лютого 269 (270) року.

Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа. Цього дня 30-річний Ісус був охрещений Іваном Предтечею у водах річки Йордан. Свято називається Богоявленням, адже людям тоді явився Господь у Трійці: Бог-дух святий злинув над Христом, як голуб, а голос із неба мовив: «Це - Син Мій улюблений!».

13 січня напередодні "старого" Нового року відзначали Щедрий вечір, до якого готували Щедру вечерю переважно із скоромних страв: печеню, смажене м'ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, вареники з сиром. В деяких місцевостях України, як і на Святвечір, на стіл ставили теж 12 страв, варили другу щедру кутю, заправлену смальцем.

Колись, ще до християнства, в Україні, у день зимового сонцестояння люди знали, що це є переломний період у природі. В цей час йде гостра боротьба добра і зла, постають поруч кінець і початок, бо 25 грудня день найкоротший, а ніч - найдовша. Давня людина вважала, що за народними легендами в цю ніч відкривається світ (світ богів - небесний, світ людини - земний, світ підземних багатств та померлих предків - підземний). 25 грудня сонце вмирало, але потім знову народжувалося.