Обряд викрадення нареченої

Давній обряд, пов´язаний з викраденням нареченої і її весільної туфельки, залишається надзвичайно популярним на українських весіллях. Його мета в сучасних умовах - переконатися в тому, наскільки сильно наречений любить свою кохану і на що він готовий заради неї.

Історія цього звичаю така. Колись, дуже давно, коли ще наші пращурі жили племенами, розповсюдженою практикою було красти дівчат та жінок у сусіднього племені. Так, протягом життя, одну жінку могли красти кілька разів і вона могла бути дружиною кількох чоловіків та народити кожному дітей. Згодом ця практика залишилася у весільному дійстві як символ прощання дівчини (нареченої) зі своєї родиною. В наш час викрадення нареченої – це швидше звичайна весільна розвага.

Існує декілька варіантів з викрадення молодої. Найперше можуть вкрасти саму молоду. У цьому випадку свідкові і нареченому належить добре постаратися, щоб злодій віддав свою "здобич". Викрадач може вимагати гроші, виконання танцю та пісні або запропонує взяти участь у конкурсах.

Однією із альтернатив викрадення нареченої є викрадення її туфельки або навіть весільного букету. У такому разі наречена перебуває у весільному залі і це зберігає велику кількість нервових клітин нареченому, батькам та іншим вразливим гостям. Окрім цього сама наречена може бачити як відбувається викуп її туфельки чи букету.

Нерідко крадіжку нареченої та її туфельки об'єднують в одне подання. Після того, як гості помітили, що молода пропала, злодій виносить туфельку як доказ, що дівчина знаходиться у нього.

Ця весела та смішна весільна традиція пережила століття і не втратила своєї привабливості. Вона дозволяє від душі посміятися і порадіти за закохану пару.