Дівочі ворожіння на Андрія

З давніх давен дівчата полюбляли ворожити на свого судженого, на своє майбутнє і робилося це перед святами. Далі піде мова про ті дівочі ворожіння, що робилися на свято Андрія, у ніч на 13 грудня.

Найпопулярнішою забавою на Андрія з давніх-давен була гра у калиту. Тепер про неї мало знають. Калита - це великий корж з білої муки, посередині з діркою. Її прив’язували на шнурку до балки на стелі. Ще й так, аби до калити міг дотягнутися тільки найвищий парубок - пан Калитинський, який і охороняв калиту. Інші хлопці верхи на коцюбі «під’їжджали» до калити і намагалися вхопити її зубами так, щоб не засміятися і не впасти з «коня». Якщо пан Калитинський добре охороняв калиту, вона весь вечір так і залишалася неторканою. А якщо комусь вдалося все-таки вкусити калиту, то він наступного року мав щасливо одружитися. Всіх інших обмазували сажею.

А ще на Андрія «засівали жменю коноплі» (льон або мак) у найглухішому кутку двору. Потім, зігнувшись так, щоб її спідниця чи фартух торкалися землі, дівчина кілька разів обходила засіяне місце, «волочачи коноплі». Всі ці дії супроводжувалися приказкою: «Андрію, Андрію! Я на тебе льон (коноплю) сію, а запаскою волочу, бо я заміж хочу. Дай же, Боже, знати, з ким весілля грати».

Дуже популярне ворожіння з балабушками - маленькими булочками. Воду на балабушки дівчата носять ротом. А хлопці у цей час смішили їх. Коли балабушки готові, до хати заводили собаку. Чию балабушку собака з’їсть швидше, та дівчина і заміж вийде.

На Андрія також дівчата рахували дрова в оберемку або щаблі плоту. Якщо парне число - заміжжя не за горами. Опівночі зазирали у дзеркало або лягали спати, кладучи на голову пояс. Суджений мав прийти у віщих сновидіннях.

Тож бажаю молодим дівчатам вдачі, тільки обережно поводьтеся з ворожільними ритуалами! Можна і зла наробити!