Сватання по-закарпатськи
21.05.2008 р.
Оскільки наша країна велика, то і звичаїв у неї теж дуже багато. І у кожному регіоні нашого краю вони різні. Нехай навіть традиції і схожі, але відмінності в регіонах спостерігаються. От наприклад на Закарпаті при сватанні дівчини сват розхвалював наречену такими словами: "Вона не жовтокоса, не чорноока, але така, як красна квітка, як золотий вінок, як коштовний камінь, як зоря на небі, як роса на сонці".
За звичаєм, дівчину завжди запитували прилюдно про згоду на шлюб. Але через свою скоромність дівчина не давала прямої відповіді на запитання хлопця (ну що поробиш, народний етикет!). У більшості випадків вона відповідала: "Як батько та мати, так і я«. Як вам така відповідь? Мені не подобається, але що поробиш - такі звичаї. старости, приймаючи з рук дівчини рушники, вклюнялися їй і дякували: «Спасибі батькові і матері, що свою дитину рано будили (мене хоч батьки і будили рано, але я не вставала) та доброму вчили. Спасибі й дівчині, що рано вставала, тонко пряла і хороші рушники придбала".
У деяких місцевостях молодих ставили на коліна на вивернутий кожух, щоб вони кланялися Богу і молилися. Коли батько й мати благословляють, то дівчина, перев'язавши старостів рушниками (знову повторюю: через праве плече під ліву), подає зарученому на тарілці крайку або самобрану хустку. Старости виймають із-за пазухи пляшку з горілкою, частують господарів та домовляються про час заручин.