Організація дитячого фольклорно-ігрового дозвілля


Організація дитячого фольклорно-ігрового дозвілля


25.01.2011 р.

Проблеми національного виховання тісно пов'язані з процесом інкультурації особистості. Велику роль у вирішенні цієї проблеми можуть зіграти засоби традиційної культури, зокрема - дитячий фольклор, який історично виступав ведучим компонентом дитячої субкультури.

Деякі аспекти цієї проблеми розглядалася в роботах вітчизняних та іноземних вчених: І. Бестужева-Лади, М. Мід, Л Лазарєвої, В. Григор'єва, М. Мухлиніна, Н. Соломко, Л. Шемет.

Система дозвілля, побудована на фольклорному матеріалі, називається фольклорно-ігровою. Прикметник «ігровий» свідчить про домінуюче ігрове начало у всіх жанрах дитячого фольклору, які складали репертуар дітей до 11-10 років (Г. Виноградов, В. Григор'єв, Г. Довженок, М. Осоріна): ігри, лічилки, загадки, казки, пісні, вірші, танці, скоромовки, страшилки, небилиці, легенди, інструментальне музикування, обряди, примовки, зазивалки, звуконаслідування, тематичні сюжетні забави.

Аналіз їх змістовної основи доводить, що вони є «природним» дозвіллєвих матеріалом, якому притаманні такі властивості: пізнавальність, грайливість, розважальність, комунікативність, креативність, естетичність, емоційність, пластичність, морально-етична основа і позитивна енергетика. Вони одночасно виступають засобами, методами і формами дозвілля.

У пошуках педагогічної технології, що забезпечує функціонування дитячого фольклору в системі дозвілля молодших школярів, нами був проведений педагогічний експеримент, основу якого склала річна регіональна програма фольклорно-ігрового дозвілля. Вона складалася з тридцяти пізнавальних практикумів і п'ятнадцяти дозвіллєвих заходів, об'єднаних в цикл, відповідно з порами року, святковим календарем і інтегрована в навчальний процес молодшої школи. Експеримент був проведений на базі Камінь-Каширського районного Будинку школярів Волинської області.

З метою реалізації програми була розроблена типологія дозвіллєвої фольклористики та визначено педагогічні умови: створення фольклорно-ігрового середовища, добровільний вибір школярами видів дозвіллєвої діяльності, її відповідність індивідуальним інтересам; творчий характер і пріоритетність ігрових занять, співвідношення педагогічної організації та самоорганізації вільного часу, координація діяльності соціальних інститутів дозвілля молодших школярів, підвищення компетентності педагогів з питання дитячого фольклору та технології його використання у сфері дозвілля.

У розробці програми була використана методика «сходинок педагогічних завдань»: від нескладних ігрових програм - до комплексних художньо-масовим заходів, націлених на поглиблення знань школярів про дитячий фольклор краю, формування навичок його використання та рішення виховних завдань. Це забезпечило інтеграцію пізнавальної, творчо-розвиваючої, ціннісно-орієнтаційної, розважально-ігрової діяльності, сприяло засвоєнню дітьми різних жанрів фольклору і святково-обрядових традицій, розширенню дозвіллєвого репертуару.

Розробка та реалізація дозвіллєвих заходів здійснювалася на основі законів «природної» драматургії та режисури фольклорних жанрів на основі технології проектування поліфункціональних дозвіллєвих програм (В.В. Кірсанов) і моделювання об'єкта заданими властивостями (Д.Б. Дондурей).

Результати дослідження підтвердили ефективність методики дитячого фольклорно-ігрового дозвілля. Доведено, що він виступає як поліфункціональна педагогічна система і вирішує такі завдання: організацію змістовного відпочинку дітей, формування їх дозвіллєвої культури, розширення виховного середовища, безперервність фольклорних та ігрових традицій, забезпечення їх функціонування в сучасному цивілізаційному просторі.

Черніговець Т.І.




Залишити коментар



Ми щиро сподіваємось, що всі Ваші мрії ми втілимо у життя!