Новорічні звичаї

Нині в країнах європейської культури (а це добра половина світу) Новий рік відзначається за неодмінної участі зеленої красуні - ялинки, з Дідом Морозом, Снігуронькою, іншими казковими героями. Коріння звичаю сягає сивої давнини. Обряд прикрашання і вшановування ялини (не сосни, до речі, а саме й тільки ялини) існував ще у давніх германців і зафіксований у римських історико-літературних джерелах. З часом і приходом християнства поганські обряди забулись, а звичай залишився, хоч і в дуже зміненому вигляді.

Наші предки починали новий рік з накликуванням щастя і врожаю. Найважливіше дійство на Новий рік - посівання. Посівають вранці, роблять це хлопчики, сіючи на долівку зерно з рукавиці. Хлопці, за народними віруваннями, - уособлення чистоти, краси і надії. Вони виголошують віршовані побажання, як подяку Богові за прожитий рік і накликування щастя, врожаю в новому році.
Новий рік - традиційне сімейне свято. У нас його зустрічають двічі: 1 і 14 січня. Перший відзначається зустрічами родичів, друзів і знайомих та щедрими застіллями. Другий - щедрівками та ворожінням.

Передує старому Новому року (13 січня) свято Маланки, з яким пов'язано чимало звичаїв, обрядів та повір'їв. Мaланкарі ввечері, на щедру кутю, ходять ватагами під хатами, щедрують, висловлюють господарям добрі побажання, звеселяють піснями, жартівливими сценками. Господарі з радістю приймають і пригощають щедрівників. Передноворічний вечір, за народним повір'ям, - сприятлива пора для сватання.

В новорічну ніч вгадують погоду, ворожачи на цибулі, яку розрізають на дванадцять частин, щоб кожна відповідала одному з місяців, посипають їх сіллю, залишають до ранку. Вранці дивляться: на якій частині сіль намокла, той місяць буде мокрим, на якій ні - буде сухим. Прикмети новорічної ночі прогнозують погоду і врожаї наступного року.

На Новий рік наші діти - посівальники, а часом молодь, відвідують родичів і знайомих, поздоровляючи їх, висловлюючи добрі побажання. В минулому їм, крім іншого, за це давали коржі-медяники, які спеціально випікали у вигляді різних тварин - півників, зайчиків, коників. Тепер цей звичай починає відновлюватись.

За сучасною нашою традицією обов'язково на святковому столі повинно бути шампанське українського розливу, яким наповнюють келихи перед приходом Нового року, щоб дзвін кришталю лунав у перші хвилини нової доби. Перед цим не забувають провести Старий рік, згадуючи добрі справи і досягнення. Щодо страв, то столи ломляться від їх кількості. Однак оригінальним і бажаним є порося з хріном. На стіл ставиться багато м'ясних і борошняних страв, бо, за звичаєм, багата їжа забезпечує добробут на весь рік. Дід Мороз - це прообраз святого Миколая, якого пошановують вже сімнадцять століть.