Різдвяний піст

Важливим етапом, який передує святу Різдва, є багатижневий різдвяний піст. Віряни у цей час присвячують себе духовному і тілесному очищенню та приготуванням до свята.

У римо-католиків та реформатів період Різдвяного посту називається Адвентом і триває чотири тижні. Православні віруючі та українські греко-католики постують аж протягом 40 днів і називають цей період: «чотиридесятниця», «Пилипівка», «Пилипів піст».

За юліанським календарем, якого дотримуються православні та греко-католики, Різдвяний піст розпочинається 28 листопада після дня вшанування пам’яті апостола Пилипа. У римо-католиків, реформатів Адвент починається у найближчу неділю в період від 29 листопада по 3 грудня. Цього року Адвент припадає на 30 листопада.

Традиції, що стосуються правил харчування під час Різдвяного посту, переважно відповідають вимогам посту Великоднього. У деяких селах старші люди, розповідаючи про давніші часи, зазначають, що й тепер намагаються у своїй родині дотримуватися старовинних правил поведінки та режиму харчування під час посту, а саме не їсти скромного, не влаштовувати гучних святкувань, не співати, не грати весіль.

Римо-католики, за словами старожилів, не так суворо дотримуються харчових обмежень у піст, натомість більше уваги приділяють добрим справам: «У нас, у католиків, нема суворих постів. Молочне можна їсти, а переважно, якщо вже пенсіонер; то по мірі здоровя дотримуються посту. Я все життя стараюся дотримуватися, шоб ни бути товстою. Я можу без мяса обійтися. Я стараюся не наголошувати на цьому, але стараюся в піст мяса не вживати. Це може бути і ще п’ятниця і середа, правда, не завжди вдається. Не наголошую на цьому, бо тоді не хочеться дотримуватися. Є обов’язково перед Різдвом добро зробити, обов’язково якесь добро. Якусь мету поставити – от я тепер цій, цій, цій жінці поможу, якшо вони хворі чи там вони… я знаю, шо такі є, шо їм треба помогти – чи віддам якісь речі, шо мені не потрібні вже, а їй дуже потрібні.

Добру справу треба зробити обов’язково, без того не йде» (записано І.Щербак 11.06.2014 р. у с.Чорнотисів Виноградівського р-ну Закарпатської обл. від Варги (дівоче – Талабір) Марії Іванівни, 1947 р.н.).

Подібно до римо-католиків, реформатські священики теж не надто суворо обмежують раціон харчування своїх прихожан у період посту, зосереджуючи увагу на необхідності очищенні душі, а не тіла.

У католицькій традиції під час посту прийнято класти на стіл круглий віночок з ялинових гілок із чотирма свічками. Чотири свічки символізують чотири тижні посту, тому кожного тижня запалюють по одній свічці. Ця традиція давно вже вийшла за межі суто релігійного середовища – вінок став декоративною прикрасою та символом Різдва навіть у атеїстів. Не лише в Україні, а й в цілому світі можна зустріти барвисті різдвяні віночки, якими прикрашають святкові столи або ж вішають на двері чи стіни. Такий віночок став неодмінним атрибутом Різдва і асоціюється перш за всі із святковим настроєм та сімейним затишком.

У православних 40-денний пилипівський піст починається 28 листопада. Напередодні цього дня відбувалися заговини, коли люди ходили в гості і самі приймали гостей, намагаючись з’їсти якомога більше м’яса, молока та інших скоромних продуктів. Недарма українці казали: «У Пилипівку день до обіду».

На час початку пилипівського посту селяни вже закінчували польові роботи, а щоденні турботи обмежувалися переважно хатніми справами. Молодь отримувала більше вільного часу, тому період посту – це ще й традиційний час для проведення вечорниць та досвіток. На таких зустрічах молоді люди не просто спілкувались, а й брали з собою для виконання якусь роботу – пряли, вишивали тощо. На вечорницях займались і підготовкою до різдвяних свят – розучували колядки, щедрівки, складали сценарії вистав та розподіляли ролі.

Отже, напередодні свята Різдва християни дотримуються посту задля тілесного і духовного очищення. У православних він має назву Пилипівського, у католиків – Адвент. У давнину період посту супроводжувався в українців проведенням вечорниць та підготовкою до Різдва.