Свято Покрови – козацьке і загальноукраїнське

14 жовтня козаки святкували свято Покрови Пресвятої Богородиці. Це був великий козацький день. Саме тоді відбувалася велика Генеральна січова Рада. На ній вирішували найважливіші, стратегічні питання козацького життя. Цей день історії запам’ятався всьому українському народу як найголовніше свято всіх людей, котрі відносять себе до козацького роду.

Патріотизм козаків та їх любов до рідної землі була унікальним явищем в історії людства. Покрова була і залишається таким особливим моментом культури та самосвідомості, який дозволяє берегти історичну пам'ять і передавати наступним поколінням на генетичному рівні успадковану інформацію. Суть цієї інформації – українськість, усвідомлення себе українським козаком.

В образному значенні Покрова є захистом козаків від ворогів на війні, і є аналогією щита. Проте сприйняття Покрови козацтвом розвивалося в цьому напрямку далі – оберіг власної культури та взагалі народу. При цьому усвідомлення дійсного, реального значення Покрови козаки намагалися втілити в життя особливим станом взаємодії між собою – самопожертвою. Це часто проявлялося під час конфліктів з ворогами. Козаки мало цінували своє життя, і саме це дуже часто відзначали іноземці. Віддати своє життя за своїх друзів вважали найбільшою любов’ю.

На Покрову святкували не просто чергове християнське релігійне свято чи давньослов’янський рубіж між теплою і холодною порами року. То був день найбільшого єднання, прояву соборності, котрий і зараз відгукується в серці кожного сучасного українця в унісон із стукотом сердець великих предків. Саме 14 жовтня було створено УПА, котра відродила славні традиції козацтва в Україні. І сьогодні ми повинні пам’ятати, що воля, свобода і незалежність українського козака і повстанця є вічними, а українська нація – непереможною!