19 серпня – свято Спаса


18.08.2009 р.

Свято Спаса (Преображення Господнього) - одне з дванадцяти найбільших християнських свят. Воно установлене на згадку про ті часи, коли Спаситель завів трьох апостолів - Петра, Якова та Івана на гору Фавор і перевтілився перед ними. Тоді Його обличчя засяяло, як сонце, одяг зробився білим, як сніг. На небі з’явилися старозавітні пророки Мойсей та Ілля, які говорили з Ісусом про Його близький відхід. Усіх їх осінила світла хмарина, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!»

Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Іоанна Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».

Первісно празник Преображення святковано в місяці лютому. Одначе тому, що цей радісний празник звичайно випадав у часі Великого Посту, а це було незгідне з духом посту й покути, то його перенесено на день 6 серпня (19 серпня за новим стилем). На Заході свято ще в XII ст. не було загальним; його заснував у 1457 папа Калліст III, установивши тоді ж богослужбовий чин.

До Спаса за традицією не їдять фруктів, особливо жінки, в яких померли діти, й дівчата, які залишилися без матерів. Після освячення плодів, родина урочисто сідає за стіл і розговляється яблуками з медом, запиваючи виноградним або яблучним вином, - «щоб садовина родила».

Обрядовою їжею на цей день є «шулики»: замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують в макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом. Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником - киселем зі свіжих груш. За народним звичаєм, до Спаса не їли яблук.

З святом Спас пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав'язують «Спасову бороду». До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому - ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс, - «щоб не випадало з голови волосся». Спаса - день поминання мертвих родичів.

У деяких регіонах України від цього часу бували приморозки, тому й говорили: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»

Про свято Спаса також читайте тут.




Всього коментарів: 2



  1. 2012-08-19 Артур пише:

    Наш украинский народ изменил празднования Преображения Господнего на обычное застолья, (пьянку), и теперь пожинает “горькие плоды”.
    А что это за праздник читайте Библию(Еванглия от Иоанна).”Не будьте неверующими, но верующеми”.

  2. 2012-08-19 Иван пише:

    “Ибо Отец любит любит Сына(Иисуса Христа),и того кто верит в Господа Христа(этот тоже есть сын)) и показывает Ему все.что творит Сам; и покажет Ему дела больше сих, так что вы удивитесь” библия (еванглия,).

Залишити коментар



Ми щиро сподіваємось, що всі Ваші мрії ми втілимо у життя!