Презентація книги «Бойківські латканки»


23.04.2013 р.

Презентація книги етнографа та фольклориста Петра Зборовського та етномузикознавця Ірини Федун «Бойківські латканки» днями відбулась у Львові, в приміщенні обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Дана збірка - це увіковічена історія Карпат, де кожне село - музикальне, а бойківська латканка, за словами Зборовського, багата якістю. Знаючи про те, що він з півдня України, виникає питання: чому саме бойківський край є для нього джерелом черпання мудрості.

Петро Андрійович усмішкою відповідає: «То, напевно, так мало статися, тому що я можу глянути іншими очима на кожен куточок. Коли приїжджаю в якесь село, то мені цікаво все - від музики до архітектури. Для жителів це все буденність, і вони не помічають цього всього. Як заходжу до людей, стукаю і, визираючи з-за дверей, питаю, чи розкажуть мені про латканки. А бойки - гостинний та веселий народ - просять в хату кажучи, що за порогом немає нічого».

На презентацію приїхало Львівське телебачення, а також гості з Франкового університету та інші поціновувачі етнічної культури. Микола Ільницький, член-кореспондент Національної академії наук України, професор, завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка - сам колись збирав і друкував їх у журналі «Жовтень». Юрко Антоняк, фізик за фахом, член неурядової організації «Зарваницька громадська ініціатива» говорив, що давно знає напам’ять декілька латканок, бо мама його дружини їх співала, цікавилась і збирала цей фольклор.

Свій виступ почав пан Петро зі вступного слова й затим із захопленням розповів про своє надбання:

Книжка «Бойківські латканки» - підсумок великої понад десятилітньої праці. Вона видана, щоб наша народна спадщина не лишалась пустим звуком, а стала народним надбанням. Перша книга, пов’язана з етнографічними піснями, видана у 2002 році, накладом вісімдесят примірників. До нового видання додані ще господарські, жнивні та сінокісні латканки.

Розповідь Петра Андрійовича плавно перейняла Ірина Федун, почавши з того, що музика бойківського весілля незвичайна і вирізняється своєю вокальністю, а її тексти зберігаються в архіві Львівської державної академії, використовуються як наукова генетика неординарної пісні. Особливо вирізняються весільні латканки. У книзі Петра Зборовського їх нараховується приблизно сім типів.

Жнемо барвінок, жнемо,
Жнемо барвінок, жнемо,
Від Бога ласки ждемо...
* * *
Благослови, татуйку,
Благослови, татуйку,
Своє любе дитятко...

Цікавим було й представлення самих латканок, точніше їх звучання, у виконанні Люби Федьків із с. Вовче та Марії Боднар із с. Ільник. Обидві жінки живуть музикою, з дитинства співають. Яку ж душевну насолоду, незвичайність і виразність можна було почути у співі цих жінок!

Василь Федько, член Української Асоціації письменників, був приємно вражений, бо вже давно, ще в дитинстві чув цей спів, оскільки сам виходець з Бойківського краю. Андрій Рой з Хмельниччини, який теж був присутнім, сказав, що чув раніше латкання, але не знав, що то таке.

Після урочистостей усі щиро привітали гучними оплесками тих, хто виступав, та поділилися враженнями від побаченого та почутого.

Іванна Федько

Джерело: Газета "Бойківщина". - 2013. - №17.




Залишити коментар



Ми щиро сподіваємось, що всі Ваші мрії ми втілимо у життя!