Формування музичної культури молодших школярів


21.04.2017 р.

«Державний стандарт початкової загальної освіти головною метою дисциплін художнього циклу, які складають освітню галузь «Мистецтво», визначає розвиток особистісно-оціночного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовираженні». Успішне вирішення цих завдань сприятиме досягнення мети музичного виховання: формування у школярів музичної культури як важливої й невід‘ємної частини культури духовної.

Прилучення школярів до найкращих зразків музичного мистецтва на уроках музики, у позакласній та позашкільній роботі сприяє вихованню морально-естетичних почуттів, розвитку музично-творчих здібностей та формуванню музичної культури школярів.

«Серед пріоритетів особистісно орієнтованої парадигми нового тисячоліття реалізація культуро творчої функції освіти посідає одне з провідних місць, що є закономірною реалізацією на необхідність підвищення загальної культури суспільства та, водночас, свідченням утвердження в освітянському середовищі гуманістичних тенденцій».

Проблема формування людини культури як «втілення зрізів культурного начала...: свободи, гуманності, творчості, духовності» різнобічно обґрунтована в працях вітчизняних учених І. Бех, В. Бутенко,О. Жорнова, І. Зязюн, Н. Миропольська, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, О. Савченко, О. Сухомлинська, Г. Філіпчук,, О. Хижна, О. Щолокова.

Значні виховні можливості музики реалізуються в навчальному процесі за умови, коли вчитель зацікавлює дітей, активізуючи емоційну чутливість і образне мислення при сприйманні музики під час слухання чи виконання.

Проблема формування культури постає визначальним завданням загальноосвітньої школи. Згідно з сучасними підходами природно зростає проблема в розвивальній, культуро творчій освіті, вихованні особистості засобами мистецтва.

Реалізація таких завдань забезпечуватиме єдність музичного навчання, виховання та розвиток школярів в умовах загальноосвітньої школи.

Виходячи з програм для загальноосвітньої школи, звертаємо увагу, насамперед, до досвіду народної педагогіки, обряди і традиції музикування, на такі ідеї, як провідна роль фольклора в музичному вихованні дітей (М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий, Ф. Колесса, П. Козицький, Л.Ревуцький); музично-творчий розвиток школярів за допомогою різноманітних ігор з рухами, танцями, співом (В.Верховинець); розвиток слуху на ладовій основі (Б. Яворський).

На заняттях приділяється увага музично-педагогічній концепції відомого музиканта-педагога Д.Кабалевського, яка увібрала досягнення вітчизняної й світової педагогіки та стала вінцем музичної педагогіки XX століття. Найістотніші ідеї цієї концепції – це визначення мети музичного виховання у широкому культурологічному контексті: формування музичної культури особистості як невід‘ємної частини її духовної культури.

На сучасному етапі критика зарубіжного досвіду все переконливіше переростає у вивчення та висвітлення прогресивних світових досягнень, їх використання у національній педагогічній системі. На наш погляд заслуговує уваги одна з відомих музичних систем, яка визнана в усьому світі – музично-педагогічна концепція, створена під керівництвом угорського композитора, педагога та фольклориста Золтана Кодая. У західному регіоні України вона здобула визнання та успішно впроваджується в школах з поглибленим вивченням музики.

Видатні українські вчені, діячі культури протягом історичного розвитку також неодноразово підкреслювали, що виховання повинно мати яскраво виражений національний характер (Т. Шевченко, М. Драгоманов, І. Франко, Леся Українка).

Музичний матеріал уроків з музичного мистецтва включає і народні пісні інших народів не тільки з метою урізноманітнення навчальних програм, але й для виховання поваги до світової музичної культури та розвитку вміння розрізняти стильові особливості народнопісенних скарбів.

Метою вокально-хорової роботи в початкових класах має бути оптимальний співацький розвиток кожного учня, поступове вдосконалення якості співацького звука, дихання, артикуляції, дикції та ін. Важливе значення має спів без супроводу інструмента – сприяє найбільш активному розвитку музичних здібностей. Музична грамота і сольфеджіо тісно пов‘язані між собою і базуються на хоровому співі та вмінні сприймати музику. Відомості з музичної літератури, основ музичної форми подаються у зв‘язку зі слуханням і виконанням музичного шкільного репертуару програми.

На початковій стадії навчання повинна переважати національна дитяча народнопісенна творчість в музичному матеріалі і тільки після її засвоєння можливе використання авторських творів. Більша частина пісень, що вивчають учні в молодших класах, – це пісні – ігри, які, без сумніву, найкраще задовольняють природну потребу молодших школярів в активному русі.

Веснянки, які використовуються в молодших класах – найбагатший та найстародавніший жанр народнопісенної творчості («А ми просо сіяли», «Ой весна, весна та й весняночка» і т.д.) – відгуки середньовічної епохи історії музичного мистецтва народу. Особливостями колядок та щедрівок, виконуваних дітьми, є короткі тексти, речитативно-декламаційний склад, коротенькі наспіви. Веснянки, що виконуються дівчатами та дітьми, в більшості – діатонічні, з невеликим обсягом мелодії (до квінти), їх мелодія складається з коротких повторювальних виразних поспівок («Ой ніхто ж там не був», «Подоляночка», «Зайчику, зайчику»).

Реалізація завдань у вихованні культури молодших школярів, формування їх творчого потенціалу можуть бути успішними лише в умовах цілеспрямованої й педагогічно організованої діяльності.

Одне з головних завдань вчителя у формуванні музичної культури учнів початкової школи – це, по-перше, розвинути інтерес до пізнання музичного мистецтва, любов до української народно-пісенної творчості, розвиток музичних та творчих здібностей школярів й найпростішим способом навчити їх музичній мові.

Ткачова Н.П.



Залишити коментар



Ми щиро сподіваємось, що всі Ваші мрії ми втілимо у життя!

Купить ювелирные украшения здесь.