Весільні бутоньєрки

Бутоньєрка нареченого вже тривалий час є невід'ємною частиною його весільного вбрання. І якщо колись, в якості прикраси костюму використовували лише одну квітку, зрідка прикрашену різними травами чи зеленню, то сьогодні бутоньєрка – це ціла завершена композиція з квітів, що може бути доповнена різноманітними виточеними дрібничками: намистинками, сіточкою, гілочками, горошинками або навіть ягідками.

Для того щоб прикріпити бутоньєрку до костюму використовують спеціальний магніт, шпильку або вставляють в петельку вбрання (в класичному варіанті в костюмі передбачена спеціальна петлиця на лацкані піджака). Як правило, бутоньєрка кріпиться на лівий лацкан піджака. Існує також негласне правило, що неодружені чоловіки та незаміжні жінки кріплять бутоньєрку на лівий бік вбрання, а одружені – на правий. Хоча таке правило дотримується не завжди.

Нареченому бутоньєрку дарує наречена, на знак любові. Це жест-відповідь на подарований нареченим букет. Зазвичай наречена бутоньєрку прикріплює після викупу. Наречений дарує їй букет, а вона, прикріплює йому квітку. Цю церемонію можна здійснити помістивши бутоньєрку в букет нареченої, так щоб вона, як і в стародавні часи, подарувала майбутньому чоловіку квітку з свого букету. За традицією бутоньєрка повинна залишатися в будинку, як сімейна реліквія.

Дружки в свою чергу прикрашають спеціальними бутоньєрками вбрання дружбів, батьків молодих, родину, старост і старостін та трохи скромнішими бутоньєрками – вбрання усіх решти гостей. Часто ці бутоньєрки також зберігають в якості символу і оберегу любові.

Існує й така традиція, за якою бутоньєркою прикрашає своє плаття наречена. Нареченій бутоньєрку прикріплюють на корсет по лінії декольте (збоку, в центрі) або навіть на спідницю сукні.