Українська мова серед інших мов світу


12.09.2008 р.

Серед майже десяти тисяч мов і діалектів , які налічуються в сучасному світі, більшість не мають писемності й державного статусу. Українська мова належить до давньописенних мов із понад тисячорічною традицією.І український народ повинен пишатись своєю багатовіковою історією й плекати традицію українського слова.

Мова-скарбниця духовних надбань нації, невтомної праці попередніх поколінь. Разом з тим мова - це і своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання, поступу народу в загальносвітовому житті.

Але жодна мова не захищена від впливу і проникнення до неї інших (зазвичай сусідських) мов. Українська мова в основі лексичної системи якої лежить давня східнослов’янська лексика, ніколи не була відгороджена від інших мов. Найдавніші запозичення можна знайти ще у праслов’янській мові.

Основою монолітної єдності народу лежить загальнонаціональна мова, стрижнем якої є літературна мова, що вироблялась впродовж віків і увібрала в себе всі місцеві говірки та діалекти.

Тарас Шевченко своїм творчим подвижництвом підніс набуток Котляревського на високий рівень суспільно-мовної та художньої культури нації. Чужоземні дослідники часто підкреслюють милозвучність і лексичне багатство української мови, найчастіше зіставляючи її з італійською. Занепокоєння щодо сучасного стану, у якому перебуває українська мова, звучить з уст багатьох, небайдужих національно свідомих діячів культури і науки.

Необхідно усіма силами виховувати в собі повагу й любов до мови, якою спілкуємося, і передусім шанувати себе, виявляти повагу до народу, його історії, культури. Адже мова - своєрідний генетичний код нації, а не лише засіб спілкування.

Упродовж століть Україна зазнавала від своїх найближчих сусідів спланованих і жахливих своїми наслідками акцій геноциду, голодомору, лінгвоцида, денаціоналізації. На найвищому державному рівні видавались закони, розпорядження про заборону, викорінення української мови. Та вона не зламалась, і ми горді за те, що ми українці й розмовляєм своєю рідною мовою.

Інтелектуальний та духовний досвід народу формує мова цього народу, отже її втрата призводить до загибелі нації як цілісного організму.

Нація жива, доки жива її мова. Усіма зусиллями потрібно плекати й розвивати нашу рідну мову. Запорукою її стрімкого й квітучого розвитку є свідома шана й любов до мови. Ми повинні пишатись своєю ненькою і бути її свідомими громадянами.

Будьмо розсудливими, пишаймося тим, що ми українці, не губімо своєї неповторної, Богом даної мови!!!!!

Наталя Крива




Всього коментарів: 5



  1. 2010-01-12 Надія пише:

    Дуже гарно сказано))))))
    Приємно що ще є люди які так думають))

  2. 2010-01-15 Олександр пише:

    Добре пані Наталія написала, направду є щось дивовижне, може с-поміж рядків, що лишається непоясненим, незрозумілим, дивакуватим, але тим, що люди прагнуть щиро, співаючи, робляти, творячи чи існуючи… :).
    Просто вітаю того, хто надихнувся тими рядками, хто ж читає то нехай розуміє.
    Дякую авторові!

  3. 2010-01-17 Дима пише:

    да только наш Украинский язык исковеркан в нынешнем состоянии, и звучит отвратительно, режет уши.
    когда с давности нам как раз Русский язык был дан, более приятный, даже когда идут фильмы в кинотеатрах и перевод Украинский это смешно, теряется иногда смысл фильма, приходишь в кино чтобы просто посмеяться.

  4. 2010-01-17 Антон пише:

    Дима, а мені твій москальський язик ріже вуха, коли йдуть фільми чи чую його на вулицях.

  5. 2010-01-19 Адміністратор пише:

    Міжнаціональної різні тут не дозволю. Кожен спілкується тією мовою, якою йому забагнеться. А про якість російської мови краще промовчу. Обговорення закрите.



Ми щиро сподіваємось, що всі Ваші мрії ми втілимо у життя!