Богоявлення Господнє (Йордан)


14.01.2008 р.

Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа. Цього дня 30-річний Ісус був охрещений Іваном Предтечею у водах річки Йордан. Свято називається Богоявленням, адже людям тоді явився Господь у Трійці: Бог-дух святий злинув над Христом, як голуб, а голос із неба мовив: «Це - Син Мій улюблений!».

Іван Хреститель закликав людей покаятися і очиститися через хрещення. За Новим Завітом, Ісус хрестився, як звичайна людина, хоча в нього не було гріхів. Просто, було потрібно, «щоб сповнилася уся правда». Свято Богоявлення було встановлено у другій половині ІІ століття, спочатку його відзначали одночасно з Різдвом. Лише у ІV столітті Різдво стало самостійним празником. Про Водохреще вперше згадують в Іпатієвському літописі 1114 року. За народною традицією, воно ще зветься Хрещенням, Йорданню, Орданню.

За легендою, опівночі з 18 на 19 січня кожна річка стає ніби Йорданом, вода починає хвилюватися, і навіть тече в протилежний бік. До осягнення дива Хрещення люди старанно готуються. У переддень суворо постять, надвечір готують пісне й нерозмаїте частування, варять кутю. Страви подібні до святвечірніх - риба, капуста, боби. Утім їх не 12, а 3-4, і сама вечеря зветься Голодною кутею. Перед нею ідуть до церкви, вертаються з освяченою водою. Господар кропить нею помешкання з сімейством і, в кого є, хліви з худобою і комору. Колись цього вечора глава родини ще й малював хрести крейдою на всіх своїх будівлях і обкурював свої пожитки ладаном та пахучим зіллям.

Головна подія наступного дня - хресний хід до водойми після богослужіння у церкві. Священик святить воду просто неба - у річці, озері, ставку. Колись, перед глобальним потеплінням, цього дня на крутій кризі вирізали ополонку у вигляді хреста, а сам крижаний хрест встановлювали поряд і поливали буряковим квасом. Червоний хрест - стародавній вогненний символ. Коли священик занурює свого хреста до ополонки - вода вважається освяченою. Вода хреститься вогнем. Хрещенська вода має особливе благословення, бо в ній, як кажуть старші люди, «сам Господь купається». Люди йшли до річок чи озер з іконами та корогвами, а також із запаленими «трійцями» - трисвічниками, або ж просто трьома свічками, уквітчаними пахучим зіллям і барвінком.

Дівчата вмиваються «йорданською водою», щоб мати гарне личко. Сміливіші купаються в ополонці. Причому ще ніхто не жалівся на застуду після хрещенського «моржування». За традицією, в час йорданського богослужіння просто неба випускають голубів - це символізує Духа Божого, який сходив з небес на Христа в образі голуба. Колись жінки довгенько після свята побоювалися прати у річці білизну. Вважалося, що в час освячення нажахана нечиста сила вистрибує з пречистої води і мерзне на суші доти, поки якась молодиця не намочить у водоймищі брудну білизну. Втішені русалки та водяники спускаються по ній назад у воду. Свято закінчується.

На Водохреще співають особливих, «йорданських», пісень. А на Поділлі у переддень Богоявлення щедрують. Молодь, нагулявшись у святки, влаштовує на Хрещення застілля, де поїдає наколядовані ласощі. Колись після Хрещення знову починали збиратися на вечорниці. До Великого посту тривав новий сезон весіль.




Залишити коментар



Ми щиро сподіваємось, що всі Ваші мрії ми втілимо у життя!